Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

на ім'я Майтрея.

Поява Ісуса -- інший вияв закону божественного

перевтілення, щоб духовно пробудити людство. У час його

народження троє, а то й більше магів прийшли зі Сходу привітати

його. їх вела провідна зірка, що рухалася в небі. Поява Ісуса

вочевидь очікувалася мудрецями. Чи існував зв'язок між тими

магами і Шамбалою? Це може підтвердити такий факт. Відомо, що

маги дали своїх мітраїчних і маздеїчних богів жерцям давньої

тібетської релігії Бон; ті, в свою чергу, заявили, що отримали

свою віру від святих Шамбали (див. 'Байкал', 1969, No 3).

У чому полягала місія Ісуса? Встановити космополітичний

лад у світі, базований на братерській любові й терпимості, коли

'нема ні елліна, ні іудея, ні обрізання, ні необрізання, ні

варвара, ні скіфа, ні раба, ні вільного' ('Послання Павла до

колосян', 3, 11). Його динамічне вчення дало надію знедоленим

величезної Римської імперії, що простяглася від Середнього

Сходу до Англії. Мільйони рабів і плебеїв відгукнулися на той

заклик і заснували широкий рух, що розхитав могутність Римської

імперії. Та це вчення не знайшло відгуку серед патриціїв, що

мали свою філософську й наукову культуру, запозичену в греків.

Християнство сприяло відміні рабства.

Філон Александрійський у трактаті 'Чому кожен добрий --

вільний?' стверджує, що ессени, які сповідували містерії, були

натхненниками боротьби за визволення перших християн: 'Ессени

бачили в рабстві наругу над законом природи, яка створила всіх

людей вільними'. На початковій стадії християнство виступало

революційною силою. Християни мали таємну мережу центрів, які

допомагали один одному. їхнє вчення про рівність всіх перед

богом і братерство людей підривало аристократичну й

націоналістичну структуру Римської імперії.

Та коли безпринципний Константин підняв меча й зробив

християнство державним культом, аби вдовольнити римський плебс,

учення Христа про милосердя й мир було втрачено назавжди.

Християнська церква сама стала панівним класом. Вогнища

інквізиції і кров Тридцятилітньої війни, що й досі даються

взнаки в Північній Ірландії, показали, як мало лишилося від

цього вчення братерської любові й терпимості. Євреїв, у яких

західні нації запозичили частину своєї релігії, грабували

королі й піддавала тортурам інквізиція, вони зазнавали тисяч

актів історичної невдячності.

Було б хибно вважати, що зусилля великих магів були

марними. Аватари сходять, щоб допомогти людству, а не зробити

себе об'єктом обожнювання. Вони прагнуть, аби маси

користувалися їхнім світлом і не створювалися застиглі системи,

що душать живу думку.

Чи був Ісус замолоду в Індії? Теологи таку можливість

відкидають. А тим часом католицькі місіонери Франціско де

Азведо й Іпполіто Дезідері надіслали з Тібету (відповідно 1631

і 1715 років) значимі повідомлення, які й нині зберігаються в

бібліотеці Ватікану.

Навіть сьогодні туристам, що відвідують Шрінагар у

Кашмірі, показують так звану 'Гробницю Ісуса' в цій

нехристиянській частині світу. Біля цієї гробниці Ісси нібито

мають місце чудесні зцілення, а дивні пахощі сповнюють повітря

біля споруди гробниці.

1887 року Микола Нотович, російський журналіст, відвідав

Ладакх, тібетську провінцію Індії, і зупинився в монастирі

Мульбек. Його настоятель, людина освічена, показав йому

напрочуд давню книгу, яку вважав описом життя молодого Ісуса,

званого в тексті Ісса. Журналіста неабияк зацікавила ця давня

тібетська книга, і при допомозі перекладача з монастиря Хіміс

переклав її французькою мовою. Повернувшись у Європу, він

опублікував її в Парижі, а згодом і в Лондоні під назвою

'Невідоме життя Христа'.

Знаменно, що паризький кардинал Ротеллі шалено протидіяв

цій публікації. У Римі інший кардинал пропонував Нотовичу суму,

яка з лихвою перекривала його витрати на подорож до Індії, аби