християн, хоч їх натоді мало бути куди більше, ніж
ессенів. Філон Александрійський вважав, що ессенів у всій
Палестині налічувалося ледве чотири тисячі. Філон, сучасник
Ісуса й хороший вчений, також не згадує християнського руху в
своїх творах. Талмуд теж не згадує Ісуса до третього століття,
а навіть коли це робить, посилається лише на зовнішні, не
равинські джерела.
А тепер спробуємо стисло проаналізувати діяння пророків.
Головною місією пророка Мойсея було створити віру в
універсальне божество, не втілене ні в людській, ні в
тваринній, ні в астрономічній подобі, як це було з камінними
богами колишніх часів. Це прагнення абстракції в епоху
ідолопоклонництва було для релігії рішучим кроком вперед.
Упродовж історії концепцію Мойсея про єдиного бога сприйняли
інші народи; вона сприяла загальному поступу цивілізації.
Десять заповідей являють собою чудовий етичний кодекс для
цивілізованого суспільства. Це ще один внесок Мойсея не лише на
благо Ізраїлю, а й усього людства. Слід додати, що віра в
прихід месії -- складова частина іудейської релігії.
Коли мандрівний купець Магомет побачив у печері архангела
Гавриїла (на горі Хіра), а потім і на скелі, коли перебував у
цілковитому розпачі, почалась історія ісламу. Ця багата людина
жила просто, майже по-спартанськи. Наділений блискучим
практичним розумом, він був здатний і до абстрактних роздумів.
На нього зійшло одкровення, що божественна воля обумовлює все
творення, тому люди повинні підкорятися їй. Як і Мойсей, він
повалив ідолів і проголосив єдиного бога -- аллаха, а себе --
його пророком. Магомет дав волю своїм рабам, став жити серед
бідних та упосліджених і своїми закликами об'єднав усю Аравію.
Переможеним пропонувався вибір: коран з його братством,
рівністю і милосердям або шабля пророка. Саме в такий спосіб
мусульмани, 'носії божественної волі', підкорили землі від
Аравії до Іспанії. Араби почасти врятували спадок класичної
епохи; вони переклали своєю мовою багато грецьких і латинських
трактатів, а тоді передали Західній Європі. Свого часу імперія
маврів була єдиною цивілізованою державою світу з чудовими
університетами, де безліч студентів вивчали медицину,
астрономію, математику й інші науки. Єдиним світлом, що сяяло в
мороці середньовіччя, було світло, що променіло в землях
ісламу.
Як і іудаїзм, іслам вчить, що Мунтазар, або Махді,
майбутній месія, прийде відкрити еру божественної
справедливості. Список пророків насправді значно довший. Слід
згадати б Зороастра, Лао Цзи, Конфуція, Махавіру, Гуру Нанака й
інших. Досить сказати, що всі вчення, які грунтуються на
братерстві людей, прямо чи опосередковано походять з обителі
Великих магів.
Істотно, що попри велику різницю в деталях, усі ці
доктрини призначалися для певної частини світу і адресувалися
цілком певній епосі. Вони не мають абсолютної вартості, бо ж
істина відносна. Релігійні установки спричинилися до
незліченних війн і жорстоких переслідувань людей. Цього б не
сталось, якби народи зрозуміли, що релігії творилися для
поступу людства. Релігії творилися для народу, а не навпаки.
Політичні системи виникають для людства, і люди не повинні
ставати їхньою жертвою.
Коли Солона запитали, чи дав він грекам найкращі закони,
він відповів: 'Найкращі з тих, які вони здатні прийняти'.
Ієрархія Шамбали приносить людству закони і вчення, які можуть
прислужитися людині на певному відтинку часу. В наступних
розділах буде розглянуто періодичні появи посланців Шамбали, а
також спроби мудреців запобігти насильству й кровопролиттю
упродовж історії.
8. АПОЛЛОНІЙ У ТІБЕТІ
Християнська церква зробила все можливе, аби представити
Аполлонія Тіанського як міф чи, принаймні, породження сатани.
Чудеса Аполлонія бентежили перших отців церкви, в чому