Історія свідчить, що такі організації раптово з'являлись і
так само раптово зникали, сповнивши свою місію. Це стосується
як західних орденів посвячених, так і братств Сходу. Найбільш
освічені лами Тібету і раджа-йоги Індії завжди були відданими
служителями небесних учителів.
Східні братства суфіїв, друзів і дервішів заснували
адепти. Керівники їхніх внутрішніх груп продовжують
спілкуватися з великими магами.
Орден тамплієрів було засновано в Палестині 1118 року
французькими рицарями Гуго де Пейном, Жофруа де Сен-Омером та
іншими. Святий Бернар де Клерво визначив його закони й
регламент. Його дядько Андре де Монтбар згодом став великим
магістром. Одягнуті в білі плащі з червоними хрестами,
рицарі-тамплієри провадили аскетичне життя. Все своє майно й
статки вони віддавали ордену, завдяки чому він надзвичайно
розбагатів, хоча самі його члени були бідні. Орден мав, тисячі
прилучених служителів з неаристократичних верств. Ієрархію
ордену складали рицарі, сержанти, капелани й слуги. Рицарі, що
складали меншість, походили з аристократії.
Цілком імовірно, що рицарі-тамплієри, багато з яких
вивчили арабську мову за час тривалого перебування на
Середньому Сході, могли сприйняти дещо із східної практики і
навіть бути посвяченими в таємні вчення гностиків.
За своє двовікове існування орден тамплієрів став
найбільшою банківською організацією світу. Прочани, що йшли до
Святої землі, могли з будь-якого значного європейського міста
просто й безпечно перерахувати гроші в Єрусалим каналами
ордену. Більшість рицарів та їх служителів аж ніяк не були
святими, проте є чимало свідчень того, що керівники ордену були
мудрими й добрими людьми і володіли певною часткою таємних
знань Сходу.
З точки зору розпорядників цивілізації, злиття
європейської і арабської культур було вкрай бажане, оскільки
європейцям тоді бракувало тих давніх наукових знань, що їх
засвоїли араби. Арабський вплив неабияк збагатив Європу.
Запровадження арабських цифр сприяло розвиткові математики, яка
доти користувалася малопридатними для цього римськими цифрами.
Запозичення арабської медицини, хімії і технології також
сприяло європейському поступу.
Є думка, що тамплієри запозичили доктрини
християн-йоганнітів, які твердили, що саме Єгипет є джерелом
мудрості Ісуса. Йоганніти вважалися хранителями кількох
надзвичайно давніх документів, а головною метою їх було
об'єднати людство в одній універсальній релігії миру.
Від початку свого існування орден тамплієрів мав дві
доктрини: одну для вузького, внутрішнього кола своїх
високородних керівників, про яких мало що відомо, а іншу --
римсько-католицьку -- для зовнішнього кола.
Прагнучи заволодіти багатствами ордену тамплієрів і звести
нанівець його вплив, король Франції Філіпп Красивий і папа
Клемент V наказали ІЗ жовтня 1307 року схопити всіх
рицарів-тамплієрів. Великого магістра ордену та його рицарів,
людей високої культури, звинуватили в жахливих злочинах --
людожерстві й ідолопоклонстві. Тисячі тамплієрів було
закатовано у Франції. Проте в Іспанії, Португалії та Англії
ліквідація ордену пройшла без такої жорстокості, як у Франції.
Після п'яти з половиною років ув'язнення і нелюдських
тортур великого магістра ордену тамплієрів Жака де Моле було
спалено 18 березня 1314 року на острові Сіте в Парижі поблизу
Понт-Нефу. Його останніми словами, як пише хроніст, були:
'Франція згадає нашу останню мить. Ми вмираємо безневинно.
Декрет, що згубив нас,-- несправедливий. Та на небесах є
праведний суд, що ніколи не залишить без уваги благання
невинного. І на цей суд я через сорок днів закличу тебе,
первосвященику Риму! О Філіппе, мій королю, я даремно прощаю
тебе, бо і ти засуджений Божим судом. Через рік я чекаю тебе'.