цей вірш утрапив до рук Морепа,
всесильного міністра внутрішніх справ, він знесамовитів і
наказав заарештувати графа Сен-Жермена, ув'язнити його в
Бастілії. Графиня д'Адемар спробувала заступитися за графа, але
Морепа їй заявив: 'Я знаю негідника краще, ніж ви! Його буде
викрито -- у наших поліцейських властей вірний нюх'. Цієї
хвилини двері кабінету відчинилися, і мадам д'Адемар від
несподіванки зойкнула. А обличчя міністра пересмикнулося: перед
ними стояв Сен-Жермен. Він кинув міністрові такі пророчі слова:
'Король покликав мене, аби я дав йому добру пораду. Та ви
завадили мені зустрітися з ним, бо дбаєте лише про свій
авторитет. Ви руйнуєте монархію, а в мене для Франції обмежений
час. І коли він спливе, я муситиму зникнути -- мене побачать
тут лише через три покоління. І мене не будуть звинувачувати,
коли анархія з усіма її жахіттями спустошить Францію. Самі ви
не побачите цього лихоліття, але того, що ви мостили до нього
дорогу, вистачить, щоб покрити ганьбою ваше ім'я'.
Мовивши це, Сен-Жермен ступив до дверей, відчинив їх і
вийшов. Міністр Морепа здійняв тривогу й звелів своїм
костоломам схопити графа. Але той безслідно зник.
Пророцтво адепта збулося: Морепа не дожив до Революції,
померши 1781 року.
Поза сумнівом, граф Сен-Жермен був посланцем Шамбали й
захисником доктрини Серця. Про його зв'язки з Азією стали
здогадуватися після його слів, що їх наводить Франц Греффер у
своїх 'Малих віденських мемуарах': 'Я зникну з Європи й
повернуся до Гімалаїв. Щоб відпочити, бо мушу відпочити. Рівно
через вісімдесят п'ять років люди знову побачать мене'. Отож
бачимо, що адепт збирався повернутися до Європи в рік Архатів,
тобто 1875 року.
Чи мав Сен-Жермен доручення від своїх високих керівників у
Азії? Відповідь на це запитання дають слова самого графа: 'Мої
руки зв'язав сильніший за мене'. Чи не був тим 'кимось'
легендарний учитель Північної Шамбали?
Ходили чутки, нібито Сен-Жермен мав таємний притулок
поблизу Екса (Прованс, Францій), де він сидів на підвищенні в
позі Будди, поринувши в глибокі роздуми.
Німецький принц Карл фон Гессе-Кассель, який допомагав
графові в його масонській та розенкрейцерській діяльності, так
пише про свого навчителя в 'Спогадах мого часу': 'Сен-Жермен,
певно, був одним із найвидатніших філософів, яких будь-коли
знав світ. Друг людства, що завжди роздавав свої гроші
нужденним, друг тварин. Його серце завжди прагнуло давати щастя
іншим'.
Саме на цього дворянина з Німеччини посилається махатма
Кут Хумі в листі до Сіннетта, датованому 5 серпня 1881 року, як
на 'вірного друга й покровителя, прихильного німецького принца,
з дому якого і при якому він (Сен-Жермен) востаннє вирушив
Додому'. Зі слів махатми ясно, що Дім, куди вирушив адепт, десь
за засніженими Гімалаями.
Махатма Мор'я так описує труднощі місії свого 'брата' у
Франції: 'Якось один знатний француз сказав Сен-Жермену: 'Я не
можу второпати всіх тих нісенітниць, що їх ви верзете'. На що
Сен-Жермен відповів: 'Не важко було б уторопати мої
'нісенітниці', якби ви приділяли їм таку саму увагу, яку
вділяєте своїм власним нісенітницям, якби ви читали мої
доповіді з такою самою увагою, з якою студіюєте списки
придворних танцівниць. Та все лихо в тому, що правила менуету
для вас важливіші, аніж безпека Землі'.
Хоч цей посол і не зміг відвернути кровопролиття
Французької революції, він зробив усе, аби попередити правлячі
кола про майбутні наслідки їхньої егоїстичної політики.
Противники монархії мусили б спершу вивчити факти й цифри, а
тоді виносити вердикт, хто жорстокіший -- король чи третій
стан. 14 липня 1789 року Бастілію взяли штурмом революційні
маси. Замість сподіваних там сотень в'язнів у кайданах виявили
лише чотирьох фальшивомонетників, двох божевільних і одного
дворянина. Та й то цього аристократа запроторили туди на