про такий центр і про мудреців, які упродовж
довгих століть розвивають своєрідну культуру й науку в захисній
ізоляції засніжених гірських хребтів Азії.
Земля Безсмертних, куди колись вирушив великий Лао-Цзи,
могла бути тією самою колонією видатних філософів. Історичні
аннали Китаю згадують про делегації, відправлені правителями
Піднебесної до Духів Гір. Відомо кілька китайських імператорів,
що справді зустрічалися з цими вищими істотами й отримували від
них поради тоді, коли державні справи вимагали важливих рішень.
Існування Калапи, або гори Меру на півночі Індії, не
викликає сумнівів у брахманів. Жоден освічений індус не
сумнівається, що в Гімалаях живуть мудреці-ріші.
Реальність царства Північної Шамбали підтверджується
вченими ламами Тібету й Монголії. Ця країна згадується в
щоденниках перших єзуїтських місіонерів у Тібеті, таких як
Каселла й Кабрал. Сучасні дослідники, як-от Пржевальський,
Оссендовський, Девід-Ніл і Реріх писали про стійку традицію
щодо Шамбали, з якою вони стикалися в Азії. Всі ці повідомлення
вказують, що в серці Азії приховується добре організована
община мудреців.
Заслуговує на увагу, що місцем призначення Аполлонія
Тіанського був Тібет, де він зустрів людей, які 'знали все'.
Загадкові листи пресвітера Іоанна папам і королям Європи й собі
мають зворотну адресу -- 'Центральна Азія'.
Новий завіт розповідає про магів, що прийшли у Віфлеєм з
країни на Сході. Ці астрологи й провидці мусили бути вчителями
таємної науки, яка дозволила їм визначити місце народження
Ісуса і точний час цієї події. Куди вони пішли, коли виконали
свою місію?
Очевидно й те, що більшість носіїв Світла пов'язувалася з
Шамбалою, царством магів, традиції яких століттями зберігалися
в давніх містеріях, священних писаннях і таємних братствах
Сходу й Заходу.
Інтригуючі послання до народів свідчать про обізнаність
їхніх авторів з історичним процесом. Цей інтерес до людства
спонукає Братство мудреців втручатися щоразу, коли ситуація
стає критичною.
Постає природне запитання: чому з одного й того ж джерела
виходять посланці до людства з цілковито різними дорученнями?
Але треба мати на увазі, що ці 'астронавти духу' мають справу з
людським океаном загалом. Вони знають, яка саме інтелектуальна
спонука потрібна в певний час і в певному місці. Ідеї та
ідеології служать, аби допомогти людині в її еволюційному
поступі. Коли ці доктрини досягають своєї мети, вони
відкидаються, як порожня шкаралупа.
У наші важливі часи архати пропонують авангардові людства
співпрацю з ними в геркулесових зусиллях об'єднати людство, яке
переживає розбрат.
ДОДАТОК
Витяги з письмових і усних вчень калачакри про Шамбалу для
цієї книги підготував Хамтул Джаянг Тхондуп, заступник
секретаря Ради в справах релігії і культів його святійшества
далай-лами. З тібетської на англійську переклали Шерпа Тулку і
Олександр Берзін з Бібліотеки тібетських книг і рукописів у
Дгарамшалі, Індія.
Країна Шамбала і її правителі
Як випливає з опису Шамбали, її вигляд залежить від
духовного стану спостерігача. Скажімо, одна й та сама річки для
богів наповнена нектаром, а для людей -- водою, для зголоднілих
демонів -- гноєм і кров'ю, а для деяких істот -- це місце, де
вони живуть. Через це Шамбалу нелегко точно визначити. Проте зі
вчення калачакри випливає саме такий опис її.
У центрі абсолютної порожнечі містяться атоми п'яти
елементів: землі, води, вогню повітря і ефіру з їх можливостями
(це загадкове твердження свідчить, що Шамбала має
суперструктуру тонкої матерії).
Щодо її місцезнаходження. Центральний континент півдня
складається з шести районів (з півночі на південь): 1) Країна
снігів, 2) Шамбала, 3) Китай, 4) Хотан, 5) Тібет і 6) Індія.
(Шамбала на півночі межує з Сибіром __ країною снігів, на